Правила вживання м’якого знака

Тема. Правила вживання м’якого знака

Мета: узагальнити вивчений матеріал у початкових класах та розкрити зміст нових правил вживання м’якого знака, виро­бити навички правильного написання й вимови слів з м’я­ким знаком; розвивати орфографічне чуття, логічне мислен­ня; виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку: осмислення нових знань з елементами уроку-казки.

Обладнання: підручники, таблиця «Вживання м’якого знака».

ХІД УРОКУ

І.  Актуалізація опорних знань

      Скласти зв’язну розповідь на основі прикладів з до­машнього завдання про м’якість приголосних.

II.  Оголошення теми і мети кроку, визначення мети кожним учнем

Прочитайте слова. Скажіть, чи є відмінність у напи­санні й лексичному значенні слів, від чого це залежить?

Банка — банька; булка — булька; галка — галька.

Слово вчителя.

     Дійсно, живе в країні Граматика відомий фокусник. І звуть його М’яким Знаком. Варто йому підійти до якогось слова, і воно стає невпізнанним: консервна бан­ка стала теплою банькою, рум’яна булка стала водя­ною булькою, а криклива галка стала кам’яною галь­кою.

III.  Опрацювання нового матеріалу

1. Пригадайте правила написання м’якого знака, які ви вивчали в попередніх класах. Запишіть при­клади.

2. Слово вчителя.

    Тепер ми детальніше ознайомимося з правилами вживання м’якого знака в українській мові. На цю тему я розповім цікаву історію.

Країна Орфографія

      Розповідь наша про допитливого Метелика, який літав скрізь: над полями, ярами, квітучими долинами та блакитними джерельцями.

     Скільки всяких див бачив Метелик! Скільки пісень почув у веселих гайочках! Із них найвідоміші: «дзінь-дзінь», «тьох-тьох», а в житах – «підпадьом, підпадьом». Усе це наспівували пташки, яких звали Синичка, Соловей, Перепел. Були тут і степові чайки та інші птахи.

     Весело було цікавому Метелику.

     Літає собі й літає, не знаючи ніяких турбот. Аж раптом його увагу привернув білий стовп, на якому яснів напис «Країна Орфографія».

–        Що воно таке? – здивувався Метелик, і йому закортіло туди полетіти. Та ледь змахнув рожевими в цяточку крильцями, як зненацька подув вітерець і не дав навіть зрушити з місця.

–        Ех, – зажурився Метелик. – Як же мені тепер перелетіти туди?

     І тут Метелик помітив дівчинку в блакитній сукенці.

–        Дівчинко, я цікавий Метелик, – зашепотів той ласкаво. – Скажи-но, що воно за Орфографія і як мені туди потрапити?

     Перелетів Метелик дівчинці на руку й чекає.

     А дівчинка й каже:

–        Орфографія – це слово, що означає «правильно пишу». То країна слово квітів. Там є багато цікавого. А щоб дістатися туди, любий Метелику, треба сказати чарівні слова: «Пусти, вітрику, будь ласка, у країну – добру казку». Тільки вимовиш ці слова – зараз і опинишся там.

–        Дякую, – аж засміявся Метелик від щастя та й полетів. І враз опинився у Країні Орфографії, бо все виконав так, як казала йому дівчинка.

     Давайте ж і ми скажемо чарівні слова і потрапимо у чарівну Країну Орфографію (всі разом промовляють слова «Пусти, вітрику, будь ласка, у країну – добру казку».

     Було тут дуже гарно, скрізь росли дивовижні квіти. Метелик зачудовано милувався чарівним краєвидом.

–        А це хто до нас залетів? – несподівано прогудів чийсь голос.

     Глянув Метелик – аж то волохатий Джміль. Метелик тоді до нього:

–        Добрий день, пане. Я тут вперше.

–        Бачу. Ти якось і говориш не так. Мабуть, і писати по-нашому не вмієш?

–        Ні…

–        Отож, слухай. Я в цій місцевості відкрив школу м’якого знака. Думаю, що вона потрібна всім. І тобі теж. Для початку запам’ятай – іноді слова треба вимовляти м’яко, а пом’якшення робить ось такий знак.

     І він показав букву м’який знак із зігнутої травинки. Метелик уважно слухав. А джмелик продовжував:

–        Отже, правило перше. М’який знак пишеться після букв д, т, з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні звуки в кінці та в середині слів.

     І Джмелик почав писати паличкою на піску: Он у траві горить стеблина, як мідь, а ось від тополі тінь, а он молотьба хлібів почалась.

     Дане речення учні записують в зошити, підкреслюють слова, в яких є м’який знак.

     Крім того, для полегшення запам’ятовування приголосних, після яких вживається м’який знак, учні записують таке речення: Де ти з’їси ці лини?

–        Запам’ятав усе це ?– суворо запитав Джміль. – А ні, то лети собі геть.

–        Ні! – ображено затріпотів крильцями Метелик. – Я не такий уже й забудько. До речі, слово «забудько» теж із цього правила.

–        Молодець! – радо пробасив Джмелик.

     Вчитель робить паузу і пропонує учням вловлювати у розповіді слова і записувати їх і зошити.

     До цього уроку прислухався Коник-Стрибунець, інші метелики, а зелена Ящірка навіть підняла голівку, слухаючи друге правило.

–        Слухаємо правило друге, – почав Джмелик. – Після «л», що позначає м’який приголосний, який стоїть перед іншим м’яким приголосним, теж пишеться м’який знак: пальці, пральня.

–        Можна, я скажу, – вже сміливіше озвався Метелик. – Он  десь чути ковальський дзвін. Слово «ковальський»…

–        Ну, молодець, – знову похвалив його вчитель. – Слухай далі. М’який знак пишемо після букв, що позначають приголосні звуки, перед «о». он голуб сів чим він клює?

–        Носиком

–        Та ні, не носиком, а дзьобом. А то що за квіти синіють?

–        Льон, – вигукнула разом уся комашня.

–        А як співають солов’ї?

–        Тьох-тьох.

–        Оце вже тобі, Метелику, й третє правило.

–        А чи є ще й четверте правило? – запитав Метелик.

–        Є, – поважно прогудів Джмелик. – Дівчинку ти бачив?

–        Бачив.

–        То Гальчина донька. Треба тітці Гальці привіт передати за її добре серце. А її двір біля Васьчиного. Оце тобі й четверте правило, коли вживається м’який знак. А саме: у сполученнях –льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-, -сьч-  – підняв лапку волохатий вчитель.

     Метелик знав і Васьчин двір, і доньку Гальчину, тому й легко запам’ятав це правило

–        А «голуб» пишемо без м’якого знака, – сказав Метелик.

–        Правильно, але це вже інша тема. Отже, м’який знак не пишемо після букв:

а) б, п, в, м, ф: рів, сім, сипте;

б) ж, ч, ш, щ: ніжно, вишня, ніч, дощ;

в) р: гектар, Харків.

–        А знаєте, – сказав Метелик сміливіше, бо взяв усе втямки, – у слові «пісня» теж не пишемо м’який знак.

–        Ні. Бо після букв, що позначають м’які приголосні звуки (крім «л») і стоять перед іншими м’якими приголосними, м’який знак не вживається: пізнє, свято, могутня, але тьмяний, бо від слова «тьма».

–        Дорогий Джмелику, дякую тобі за науку! – вигукнув Метелик. – Але мені вже пора летіть… А у слові «летіть» теж пишеться м’який знак.

–        Ну й молодець, – вигукнув Джмелик. – Оце здібний учень. Ну, лети собі. І хай тобі щастить ще й інших учити.

–        Прилечу-у-у-у, – почулося, мабуть.

     Бо густа трава зашуміла, а рожеві крильця перелітали з квітки на квітку, покидаючи школу м’якого знака та її доброго вчителя.

3.  Розгляньте таблицю «Вживання м»якого зна­ка» за підручником (с. 156). Розкажіть, що нового ви дізналися про вживання м’якого знака.

4.  Робота в групах.

           Запишіть приклади до правил вживання м’якого знака (завдання для груп визначаються відповідно до номерів правил у таблиці підручника на с.156).

5. Завдання з розвитку мовлення.

     Розкажіть, що вам відомо про українців, які про­живають за межами України. Як їм живеться? Чи шанують вони рідне слово, культуру, традиції?

     Перекажіть текст, поясніть вживання м’якого знака.

     Не завжди в Україні жилося легко. Наші предки, шукаючи кращого життя, багатших земель, вирушали до Америки, Канади, Австралії. Але багатьох із них любов до рідної землі кликала назад, додому, до бать­ківського порогу. Вони поверталися знову, до отчої оселі, припадали вустами до рідної землі, по якій хо­дили їхні батько-мати.

     Ці люди вже ніколи не покидали рідної землі. На чужині і дерево не так росте, і звір не так себе почуває.

6.  Пояснювальний диктант.

Поясніть вживання м’якого знака, визначте головні члени речення.

На території Київської Русі жили слов’яни, які зай­малися землеробством. Українське мистецтво почина­лося від кетяга калини. На одному з Дніпрових ост­ровів козаки стали кошем, і з того часу почалась Запо­розька Січ. Від турецьких галер боронили Січ Дніпрові рукави.

    7.  Вибірковий диктант.

Випишіть слова з м’яким знаком у колонку, поруч запишіть їх фонетичну транскрипцію.

Київська Русь

     Київ... Русь... Україна... Ці слова з глибокою шано­бою промовляє кожен свідомий українець. Вони вира­жають духовну близькість до землі своїх батьків, родо­воду українського, його славної і водночас трагічної історії. Ось уже понад п’ятнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ.

     Йому випала історична місія відіграти важливу роль у формуванні однієї з найбільших держав середньовіч­ної Європи — Київської Русі.          (Г. Радишевський)

ІV. Підсумок уроку

         Завдання з ключем.

Запишіть слова у дві колонки: 1) слова з м’яким знаком; 2) слова без м’якого знака.

     Кавказ ...кий, тюр...ма, астрахан...ський, різ...бяр, арал...ський, камін...чик, щіл...ний, емул...сія, мален...кий, електропаял…ник, астрахан...ці, щонаймен...ший, нян…чити, економіч...ний, шахтарс...кий, емал...ований.

Ключ. З перших букв колонок утвориться крилатий вислів: «Краще менше, та краще».

V. Домашнє завдання

     Підберіть слова для словникового диктанту на вживання м’якого знака (15-20 слів).